Головна | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 19.06.2018, 18:51

ЗОШ № 42
м. Миколаєва

Меню сайту
Друзі сайту
  • Методичне об'єднання класних керівників ЗОШ №42 м. Миколаєва
  • Блог вчителя Крутієнка О.М.
  • Блог вчителя Янчукової І.Л.
  • Блог вчителя Кравченко І.М.
  • Блог вчителя Григорян Н.Ю.
  • Блог вчителя Філіппової О.О..
  • Блог вчителя Волощенко Н.Л.
  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Першачкам

    Ваш ребёнок — первоклассник
    (памятка для родителей)

    Поддержите в ребёнке его стремление стать школьником. Ваша искренняя заинтересовать в его школьных делах и заботах, серьёзное отношение к его первым достижениям и возможным трудностям помогут первокласснику подтвердить значимость его нового положения и деятельности.

    Обсудите с ребёнком те правила и нормы, с которыми он встретился в школе. Объясните их необходимость и целесообразность.

    Ваш, ребёнок пришёл в школу, чтобы учиться. Когда человек учиться, у него может что-то не сразу получаться,это естественно. Ребёнок имеет право на ошибку.

    Составьте вместе с первоклассником распорядок дня, следите за его соблюдением.

    Не пропускайте трудности, возможные у ребёнка на начальном этапе овладения учебными навыками. Если у первоклассника, например, есть логопедические проблемы, постарайтесь справиться с ними на первом году обучения.

    Поддержите первоклассника в его желании добиться успеха. В каждой работе обязательно найдите, за что можно было бы его похвалить. Помните, что похвала и эмоциональная поддержка (“Молодец!”, ”Ты так хорошо справился!”) способы заметно повысить интеллектуальные достижения человека.

    Если вас что-то беспокоит в поведении ребёнка, его учебных делах, не стесняйтесь обращаться за советом и консультацией к учителю или школьному психологу.

    С поступлением в школу в жизни вашего ребёнка появился человек более авторитетный, чем вы. Это учитель. Уважайте мнение первоклассника о своём педагоге.

    Учение — это нелёгкий и ответственный труд. Поступление в школу существенно меняет жизнь ребёнка, но не должно лишать его многообразия, радости, игры. У первоклассника должно оставаться достаточно времени для игровых занятий.

    ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА


    • Починайте "забувати" про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: "який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд".
    • Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
    • Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).
    • Не лайте, а тим більше - не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: "Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему".
    • Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
    • Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.
    • Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.
    • Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.
    • Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: "Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати". Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
    • Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. 
    Повага до дитини зараз - фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому. 
     

    Про 12- річну школу розповідає радник міністра освіти Оксана Макаренко

    Ми вже багато говорили про суть реформи освіти і основні її напрямки. Сьогодні торкнемося вузьку, але дуже резонансну тему - 12 років навчання у новій українській школі. Навіщо нам ці роки?
    Як розподіляється цей термін між молодшою, середньою та старшою школою? 
    Звісно, що мова не йде про збільшення строку навчання без серйозних змін суті навчання. Вся реформа - це робота на те, щоб  трансформувати і суть викладання, і програми, і методики, і цінності. Збільшення терміну навчання тягне за собою і структурні зміни.
    Що буде в молодшій школі?
    З неї, власне, починається реформа. Уже зараз стартувало 200 пілотних класів у 100 школах, де вже впроваджуються основні зміни.
    Але почнемо з основних параметрів:
        • В молодшій школі будуть вчитися 4 роки,  
        • Вона буде мати територіальну прив’язку - знаходитись неподалік від дому 
        • Буде доступною  для  всіх: ніяких вступних екзаменів, вимог до рівня знань (читати, писати, декламувати...) до таких маленьких дітей не буде. 
        • Влючатиме багато пошукової діяльності, уроків на свіжому повітрі, командної роботи. 
        • Навчання матиме більше практичного і менше теоретичного. Діти не можуть сидіти за партами по 45 хв, а вони мають діяльно пізнавати світ  і вчитися. 
    Головне завдання молодшої школи: не відібрати у дитини бажання вчитися, інтерес і здоров’я.
    У початкову школу дитина вже потрапляє з великим багажем знань і навичок. Вона вміє розмовляти, їсти, одягатися, орудує простими знаряддями, доглядає за собою, має навички гігієни. Батьки – це перші вчителі й найкращі знавці своєї дитини.
    «Нова українська школа» передбачає, що вчителі разом із батьками утворюють партнерство, у центрі якого знаходиться дитина.
    Батьки зможуть співпрацювати з учителем у такий спосіб:
        • брати участь у постійному діалозі, у тому числі – у батьківських зборах; 
        • організовувати додаткову комунікацію (групи у месенджерах, інформаційні розсилки, «батьківські зустрічі», обміни книжками та іграми); 
        • допомагати в організації заходів, проведенні класних і позашкільних занять. 
    Коли батьки беруть участь у шкільних заходах, співпрацюють з учителем, дитина бачить, що всі значимі для неї дорослі піклуються про неї. Відтак зростає і самоповага.
    Об’єднання зусиль учителів і батьків сприяє особистісному зростанню дитини і полегшує засвоєння матеріалу. Це підтверджують наукові дослідження. Ось чому важливо зробити школу і дім одним цілим для дитини.

    Средняя школа (гимназия)
    Термін навчання - 5 років.
    Вчитися можна у тій самій школі, де була закінчена молодша школа, а може бути обрана будь-яка інша.
    На селі таким вибором можуть стати опорні школи, які інколи знаходяться вже в іншому селі.
    Ремарка про опорні школи: На селі давно вже є проблема недоукомплектованості шкіл, там один  вчитель викладає декілька різних предметів, що призводить до зниження якості освіти. Перший досвід впровадження опорних шкіл показав, що вони призводять до покращення рівня знань учнів та зменшення кількості їх противників. Батьки вже змогли побачити покращення умов навчання і рівня знань.
    В будь-якій частині України  діти зможуть обирати гімназію за своїм бажанням і тут вже нема територіальної прив'язки.
    В середній школі вже є можливість певної спеціалізації, вибору найкращого напрямку для розвитку власних талантів. 
    Реформа передбачає рівні умови для отримання знань для всіх учнів, тому розробляється  ряд дистанційних курсів. Їх наявність і відповідність стандартам важлива не лише для села, а й для дітей окупованих і анексованих територій, які повинні мати змогу отримати українську освіту.

    Старшие классы (лицей, колледж)
    Термін навчання - 3 роки. Тут буде більша інтеграція предметів, більша спеціалізація (аж до можливості отримати професію протягом цих трьох років).
    Після 9-го класу буде ЗНО. Далі дитина  обрає свій шлях: 
        • Може піти у ліцей академічного напрямку і готуватися до наукової кар'єри чи просто до вступу до вишу. 
        • Учень може піти у професійний ліцей і отримати ще й професію, і не позбавляє його права вступати до вишу в подальшому. Але є і можливість одразу йти працювати. Враховуючи запити нинішнього  ринку праці, який потребує гарних професіоналів (слюсарів чи деревообробників), для яких не є необхідним диплом вишу. 
        • Може піти у ліцей чи коледж, обравши потрібну  спеціалізацію.  
    Крім того, бакалавріат зменшиться  на рік (як у більшості європейських країн буде продовжуватися 3 роки). Тому загальний строк навчання не збільшиться. 
    12-літня система освіти буде впроваджена в 2018 році і не стосуватиметься тих, хто вже вчиться в школі.

    РЕКОМЕНДУЄМО


     Не перебивайте дитину, не говоріть, що ви все зрозуміли, не відвертайтеся, поки дитина не закінчила розповідати, — іншими словами, не дайте їй запідозрити, що вас мало цікавить те, про що вона говорить.
        • Не ставте занадто багато запитань.
        • Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.
        • Не змушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона крутиться, втомилася, засмучена.
        • Не вимагайте занадто багато — пройде чимало часу, перш ніж дитина привчиться самостійно прибирати за собою іграшки чи упорядковувати свою кімнату.
        • Не слід постійно виправляти дитину, постійно повторюючи: "Не так, перероби".
        • Не треба встановлювати для дитини безліч правил: вона перестане звертати на них увагу.
        • Не очікуйте від дитини розуміння:
          -усіх логічних правил;
          -усіх ваших почуттів;
          -абстрактних міркувань і пояснень.
        • Не порівнюйте дитину ні з якими іншими дітьми: ні з її братом (сестрою), ні із сусідами, ані з її приятелями чи родичами.
        • Частіше радьтеся з фахівцями, іншими батьками, читайте книги з питань виховання.

    Тиха трагедія з нашими дітьми, про яку ніхто не говорить

    Вікторія Прудей (Victoria Prooday) володіє ступенем магістра з трудотерапії в Медичній школі при університеті Торонто. У неї великий досвід роботи з дітьми та батьками.
    Я закликаю батьків, що піклуються про майбутнє своїх дітей, почути те, що я говорю в цій статті. Навіть, якщо ви не згідні з моєю точкою зору, будь ласка, дотримуйтесь рекомендацій в кінці цієї статті. Після того, як ви побачите позитивні зміни в житті вашої дитини, ви зрозумієте, чому я говорю те, що говорю!
    Саме зараз в наших домівках розгортається мовчазна трагедія, яка зачіпає найдорожче, що у нас є: наших дітей!
    Наші діти перебувають в жахливому емоційному стані!
    Більше того, за останні 15 років статистика психічних розладів у дітей жахає:
    ● кожна п’ята дитина має розлади психіки;
    ● поширеність синдрому дефіциту уваги зросла на 43%;
    ● поширеність підліткової депресії зросла на 37%;
    ● частота самогубств серед дітей 10-14 років зросла на 200%.
    Що ще нам потрібно, щоб подивитися правді в очі?
    Ні, відповідь не в поліпшенні діагностичних можливостей!
    Ні, вони не народжуються такими!
    Ні, це не вина школи і системи!
    Так, якби боляче нам не було це визнавати, в багатьох випадках саме ми, батьки, повинні самі допомогти своїм дітям!
    Що не так:
    Сучасні діти позбавлені основ здорового дитинства, таких як:
    ● Емоційно доступні батьки.
    ● Чітко окреслені межі і настанови.
    ● Обов’язки.
    ● Збалансоване харчування і достатній сон.
    ● Рух і свіже повітря.
    ● Творчі ігри, спілкування, вільне проведення часу.
    Замість цього діти мають:
    ● Абстрактних батьків.
    ● Батьків, які дозволяють дітям все.
    ● Відчуття, що їм всі винні.
    ● Незбалансоване харчування і недостатній сон.
    ● Сидячий домашній спосіб життя.
    ● Нескінченну стимуляцію, технічні забави, миттєве задоволення.
    Хіба можна виховати здорове покоління в таких хворих умовах? Звичайно, ні!
    Людську природу обдурити неможливо: без батьківського виховання не обійтися! Як ми бачимо, наслідки жахливі. За втрату нормального дитинства діти розплачуються втратою емоційного щастя.
    Як це виправити?
    Якщо ми хочемо, щоб наші діти виросли щасливими і здоровими, нам треба прокинутися і повернутися до основ. Ще не пізно! Я знаю це, тому що сотні моїх клієнтів бачили позитивні зміни в емоційному стані їх дітей протягом тижня (а в деяких випадках навіть днів) після реалізації цих рекомендацій:
    Встановлюйте обмеження і пам’ятайте, що ви — батьки дитини, а не її друзі.
    Забезпечте дітям те, що їм потрібно, а не те, що їм хочеться. Не бійтеся відмовляти дітям, якщо їх бажання розходяться з потребами.
    ● Давайте здорову їжу і обмежуйте снеки.
    ● Проводьте в день час на природі.
    ● Щодня влаштовуйте сімейні вечори без електроніки.
    ● Грайте в настільні ігри.
    ● Щодня залучайте дитину до справ (складати білизну, прибирати іграшки, розвішувати білизну, розбирати сумки, накривати на стіл і т. д.).
    ● Укладайте дитину спати в один і той же час, не дозволяйте брати в ліжко гаджети.
    Навчайте дітей відповідальності та незалежності. Не захищайте їх від дрібних невдач. Це вчить їх долати життєві перешкоди:
    ● не складайте і не носіть за дитиною ранець, не приносьте їй в школу забуту їжу/домашню роботу, не очищайте банан для 5-річної дитини. Навчайте їх самостійно робити все це.
    Навчіться бути терплячими й дайте можливість вільно проводити час, щоб у дитини була можливість занудьгувати і проявити свої творчі пориви:
    ● Не оточуйте дитину постійними розвагами.
    ● Не підсовуйте техніку як ліки від нудьги.
    ● Не заохочуйте використання гаджетів за їжею, в машині, в ресторані, в магазині. Нехай мозок дитини вчиться самостійно розганяти «нудьгу».
    Будьте емоційно доступні, вчіть дітей соціальним навичкам:
    ● Не відволікайтеся на телефон, спілкуючись з дитиною.
    ● Навчіть дитину справлятися зі злістю і роздратуванням.
    ● Навчіть дитину вітатися, поступатися, ділитися, співчувати, поводити себе за столом і в розмові.
    ● Підтримуйте емоційний зв’язок: посміхайтеся, цілуйте, лоскочіть дитину, читайте їй, танцюйте, стрибайте й повзайте з нею разом!
    Ми повинні змінити своїх дітей, інакше отримаємо ціле покоління на пігулках! Ще не пізно, але часу залишається все менше…
     
     

    Вхід на сайт
    Пошук
    Календар
    «  Червень 2018  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    252627282930
    Наше опитування
    Оцініть мій сайт
    Всього відповідей: 406
    Архів записів

    Copyright MyCorp © 2018
    Безкоштовний хостинг uCoz